До основних завдань кадрової політики підприємства належать:
встановлення прозорих відносин між персоналом і власниками (керівництвом) підприємства, досягнення підтримки та усвідомлення персоналом завдань і цілей підприємства; створення умов для запобігання або якнайшвидшого усунення можливих конфліктів, що грунтується на чіткому визначенні прав та обов’язків кожного співробітника; управління персоналом для оптимізації та ефективної роботи підприємства, для створення конкурентоспроможної команди.
Залежно від кількості працівників підприємства та їх складу вирішення завдань кадрового діловодства можуть бути доручені: окремому структурному підрозділу (відділу кадрів) виділеному посадовій особі (інспекторові або інженера з кадрів); співробітникові підприємства, призначеного наказом керівника відповідальним за ведення кадрового діловодства.
До основних внутрішніх документів підприємства, що регламентують загальний порядок роботи та організацію взаємовідносин з персоналом на підприємстві належать:
* Колективний договір
* Правила внутрішнього трудового розпорядку
* Штатний розклад
* Посадові інструкції працівників
Законодавством відповідальність за відсутність на підприємстві колективного договору не передбачена, однак, з огляду на що метою укладення колективного договору є узгодження інтересів власника і трудового колективу, важливість даного документа для забезпечення стабільної роботи підприємства важко переоцінити.
Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи (ст.11. Гл.II КЗпП).
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо нормування і оплати праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.)
Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства.
Порядок укладення та відповідальність за виконання колективних договорів регулюються Законом України від 01.07.93 р. № 3356-ХІІ “Про колективні договори і угоди”.
Колективний договір повинен врегулювати основні виробничо-економічні відносини між найманими працівниками та власниками (керуючими) підприємства і може включати наступні розділи: загальні положення; організація виробництва і праці; трудовий договір, правила внутрішнього трудового розпорядку; нормування і форми оплати праці, розмір, компенсації, преміювання; соціальні гарантії та пільги; умови охорони праці і здоров’я трудящих, соціальне страхування; заходи з розвитку виробництва і підвищення його ефективності; прийом і звільнення співробітників, забезпечення зайнятості; права профспілки, термін дії колективного договору та порядок його контролю і т.п. .
Слід нагадати, що положення колективного договору, що суперечать нормам чинного законодавства, є недійсними (ст. 5 Закону “Про колективні договори і угоди”).
Колективні договори, а також всі зміни і доповнення, що вносяться до них, підлягають реєстрації в районних державних адміністраціях (Постанова Кабміну України від 05.04.94 р. № 225 “Про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів”).
Це основний документ підприємства, що встановлює трудовий розпорядок, режим використання робочого часу, обов’язки працівників та адміністрації. На підставі Правил внутрішнього трудового розпорядку здійснюється контроль за дотриманням трудової дисципліни на підприємстві, виносяться стягнення за її порушення і ведеться облік витраченого робочого часу.
Правила внутрішнього трудового розпорядку розробляються на основі Типових правил внутрішнього трудового розпорядку (постанова Держкомпраці СРСР № 213 від 20.07.84 р.) і затверджуються трудовим колективом або його представниками (ст. 142 КЗпП).
Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні врегулювати такі питання: Порядок прийому та звільнення робітників і службовців Основні обов’язки робітників і службовців Основні обов’язки адміністрації Робочий час і його використання Заохочення за успіхи в роботі Відповідальність за порушення трудової дисципліни
(Див. також список “Типові правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені державними установами”)
Штатний розклад відображає організаційну структуру підприємства, порядок підпорядкованості між його структурним підрозділам і всередині них, посадовий і чисельний склад підприємства, із зазначенням загального фонду заробітної плати.
Штатний розпис - це перелік посад за структурними підрозділами підприємства в порядку їх підпорядкованості з інформацією про: коді професії у відповідності до Класифікатора професій (ДК 003-95, № 257 від 27.07.95); кількості штатних одиниць на кожній посаді; посадових окладах і надбавки загальному фонді заробітної плати.
Штатний розклад на 200__рік.
|
№ п/п |
Найменування структурного підрозділу |
Посадовий склад |
Штатна чисельність |
Посадовий оклад (тарифну ставку) |
Надбавки |
Місячний фонд зар. плати |
||
|
Персональні |
інші |
|||||||
|
найменування посади |
код по ГК 003-95 |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Структура і штатна чисельність підприємства
|
№ п/п |
Найменування структурного підрозділу |
Посадовий склад |
Штатна чисельність |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Професійний підхід до управління персоналом підприємства передбачає в першу чергу введення чітких вимог до персоналу через визначення його функцій, обов’язків, відповідальності, а також необхідного рівня знань та кваліфікації. Завдання випливає з ключових вимог конкурентоспроможності підприємства і значною мірою вирішується чітким визначенням посадових інструкцій працівників підприємства.
Посадові інструкції розробляються згідно з штатним розкладом підприємства і повинні задовольняти вимоги трудового законодавства України.
При розробці Посадових інструкцій зручно скористатися довідниками кваліфікаційних характеристик професій працівників “(ДКХП), які містять опис професій відповідно до Класифікатора професій ДК 003-95 і розроблені у вигляді тематичних розділів (випусків) за основними видами економічної діяльності і для різних виробничих робіт.